Соцмережі – це не лише цікавий контент та найкращі друзі, яких ви ніколи не бачили.
Ось сім причин, через які назва цієї статті не є черговим перебільшенням.
7. Соцмережі призводять до зниження уваги
2015 року Microsoft провела дослідження, щоб визначити середній рівень уваги людини. Це було зроблено зовсім не з розважальною метою, а щоб допомогти маркетологам упоратися зі зниженням рівня концентрації споживачів. До 2000 року середня тривалість концентрації уваги вже впала до 12 секунд, і дослідники запитали, чи її підірвали ще 15 років поширення Інтернету.
Результат? Вісім секунд. Це на одну секунду менше, ніж у золотої рибки. Ви все ще читаєте? Добре.
Хоча назвати соціальні мережі єдиними винуватцями зниження стійкості уваги неможливо, очевидно, що 280-символьні твіти та 15-секундні відеоролики TikTok відіграють важливу роль.
- Зниження нашої здатності концентруватися на 50% всього за одне покоління не відбулося б без потоку відволікаючих стимулів – «дякую» соцмережам.
- На тривалість концентрації уваги негативно впливає та властива соцмережам багатозадачність. Адже треба встигнути і стрічку обраних подивитися, і в чаті побалакати, і лайкнути коментар або картинку, що сподобався.
- Що більше контенту в соцмережах, то менше часу ми на нього витрачаємо. Наприклад, мобільні користувачі Facebook в середньому приділяють лише 1,7 секунди уваги кожному елементу.
6. Соціальні мережі викликають залежність
Соціальні мережі можуть викликати таку ж фізичну та психологічну залежність, як нікотин, алкоголь чи азартні ігри.
За це відповідає "ефект FOMO" (скорочення від Fear of Missing Out - "страх втраченої вигоди"). Так називають бажання залишатися в курсі того, що роблять інші люди.
На жаль, потрапляння в пастку FOMO змушує людину почуватися самотнішою і навіть нещасною. Дивлячись на фотографії успішних друзів (хоча ці фото частенько бувають постановочними) ми віримо, що життя інших щасливіше, ніж наше.
Симптоми залежності від соцмережі включають:
- зміна настрою;
- тривожність;
- проблеми у особистих відносинах, викликані нав'язливим використанням соціальних мереж;
- та рецидив компульсивної поведінки після періоду «утримання» від соцмереж.
5. Будь ласка, лайкни мене
Коли ми заходимо в кімнату з людьми і щось говоримо, отримуємо зворотний зв'язок у режимі реального часу. Навпаки, «кімнати» соціальних мереж набагато густонаселені, і в них не так легко звернути на себе увагу. А лайки – як символ визнання та поваги у віртуальному просторі – дають міні-заряди дофаміну. Зізнайтеся, ви ж теж отримували задоволення від перегляду свого посту, який збирає лайки та коментарі протягом кількох годин чи днів?
Лайки ще й пізнавальні — у поганому розумінні. Вони дають зрозуміти, які типи постів отримують найбільше позитивних відгуків. Чому це погано? Цьому присвячено наступний пункт статті.
4. Кібер-курчата
Соціальні мережі роблять людей трусами. Розуміючи, які типи постів зазвичай приваблюють найбільше лайків, репостів і передплат, багато користувачів вважають за краще зосередитися лише на цих темах, уникаючи всього, що вважається спірним.
Наприклад, 70% користувачів соціальних мереж у США ніколи або рідко публікують пости про політичні та соціальні проблеми. Про це свідчать результати нового травневого дослідження статистичної компанії Pew Research Center.
І дві основні причини так чинити — це побоювання користувачів, що їхні пости будуть використані проти них, і небажання піддаватися нападкам через свої погляди.
3. Віртуальне цькування
73% дорослих користувачів Мережі спостерігали акти агресії в Інтернеті. А 40% випробували її на собі. Такими є дані дослідження Pew Research Center, проведеного ще в 2015 році.
Але з віртуальною агресією стикаються не лише дорослі, а й діти. За даними «Лабораторії Касперського» кожна третя дитина в Росії або ставала жертвою кібербулінгу, або чула про це явище. При цьому лише 7% батьків вважають онлайн-траву значущою інформаційною загрозою для дітей.
Основними майданчиками для кібер-травлі в Росії є «ВКонтакте» (47% зафіксованих епізодів цькування за 2020 рік), Instagram (24%) та YouTube (15%). – це дані моніторингового центру «Безпека 2.0».
2. Соціальні мережі перетворюють свободу слова на міф
Соціальні мережі передають цензуру для мільярдів людей до рук одиниць. Яскравий приклад – блокування акаунтів колишнього президента США Дональда Трампа у Facebook, Twitter та Instagram.
Виникають два питання:
- Де проходить та риса, за якою свобода слова в соцмережах стає небезпечною?
- Хто її проводить?
У дослідженні «Свобода в мережі 2019: криза соціальних мереж», опублікованому організацією Freedom House, було вивчено інтернет-політику 65 країн, включаючи Китай, США та Росію.
Дослідники дійшли висновку, що інтернет-свобода у всьому світі зменшується вже 9 рік поспіль, і найгірші справи у Китаї. У 47 країнах регулярно відбуваються арешти за політичні, соціальні чи релігійні висловлювання громадян в Інтернеті.
Все ще хочете вільно висловлюватись у соцмережах? Тоді вам потрібно отримати громадянство Ісландії, у цій маленькій країні справи з віртуальною свободою слова найкраще у світі.
1. У соцмережах важко відрізнити брехню від правди
За даними дослідження, опублікованого в одному з випусків журналу MIS Quarterly 2019 року, лише 44% людей змогли точно оцінити, чи були заголовки у соціальних мережах правдивими чи хибними.
Дослідники також виявили, що користувачі з більшою ймовірністю вірять заголовкам новин, які збігаються з їхніми політичними поглядами. А заголовки, які заперечують їхню думку, отримують мало когнітивної уваги.
«Ми всі вважаємо, що краще за звичайних людей виявляємо фейкові новини, але це просто неможливо», - Заявила провідний автор дослідження Патриція Моравек у прес-релізі. «Середовище соціальних мереж і наші власні упередження роблять усіх нас набагато гіршими, ніж ми думаємо».
Але нездатність відрізнити правду від вигадки – лише одна із проблем соцмереж. За оцінками дослідників, до 15% користувачів на деяких платформах, включаючи Twitter, є ботами, яким доручено все: від маніпулювання ринками та впливу на вибори до поширення фішингових атак, накрутки кількості передплатників та коментарів.
Загалом соціальні мережі — це Дикий Захід інформації, де факти та вигадка можуть бути невідмінними, а правду майстерно поєднують із дезінформацією. Тож не варто вірити всьому, що написано в Інтернеті. Це ще товариш Ленін казав!