З дитинства нас вчать, що зло має бути покараним. А де зло має відбувати покарання? Звісно ж у в'язниці. І в порівнянні з в'язницями багато закордонних пенітенціарних закладів здаються курортом. Чи не вірите? Тоді гляньте на найстрашніші в'язниці Росії.
10. Матроська Тиша
У цього місця довга виправна історія, яка веде відлік з 1775 року, з моменту спорудження смирительного будинку для «предерзостних» — дрібних злодюжок та шахраїв. Потім його перейменували на Московську виправну в'язницю та звели додаткові будівлі для утримання ув'язнених.
1918 року на базі в'язниці було створено виправну установу для неповнолітніх під назвою Реформаторій, а згодом у ній стали тримати ще й туберкульозників.
Свої функції як місце перебування дорослих злочинців Матроська Тиша почала виконувати з 1946 року. У різний час тут побувала і радянська партійна еліта, і олігархи, такі як Михайло Ходорковський та Сергій Полонський, і відомий на всю країну аферист Сергій Мавроді, і відомі у кримінальному світі особи, такі як кілер Олександр Солоник та злодій у законі Япончик (В'ячеслав Іваньков ).
9. Єлецька «критка»
Спочатку у цій в'язниці, побудованій у 1592 році, навіть не було тюремних камер. Ув'язнених поміщали у земляні ями, накриті дерев'яними дошками. Дерев'яна в'язниця з'явилася в Єльці, ймовірно, в 1763 році, а кам'яна - набагато пізніше, в 19 столітті.
Через Єлецьку «критку» пройшли багато політичних засланців, серед яких були Дружинін, Каменіцький та Чигиринський. Цей заклад згадував у книжках Бунін.
Із ув'язненими у Єлецькій в'язниці не церемонилися. За найменшу провину в'язнів поміщали поодинці без їжі та води, жорстоко били.
Зараз, зрозуміло, так із ув'язненими не звертаються. Однак умови утримання в Єлецькій в'язниці залишаються одними з найсуворіших, що не дивно з огляду на місцевий контингент. Близько 80% арештантів сидять за вбивства, розбій та зґвалтування.
За неофіційною інформацією в Єлецькій «критці» нерідкі випадки побиття та інших видів насильства по відношенню до зеків. І було кілька спроб суїциду з боку ув'язнених, які не витримали знущань.
8. Бутирська в'язниця
Бутирка - найбільша в'язниця в Москві і одна з найстаріших в'язниць Росії. Вона була заснована за правління Катерини II, як, до речі, і Володимирський централ. Колись Бутирська в'язниця була центральним пунктом пересилання для тих, хто вирушав до Сибіру. А в період з 1937 по 1938 роки в Бутирці утримувалося до 20 тисяч осіб, багато з яких було розстріляно.
Але популярність Бутирської в'язниці пов'язана не стільки з датою побудови та кількістю ув'язнених, скільки з особами тих, кому довелося в ній сидіти (а це Омелян Пугачов, Осип Мандельштам, Нестор Махно, Сергій Корольов, Олександр Солженіцин та ін.) та частою згадкою у літературі, кіно та музики.
Навіть у цей час ув'язнені утримуються в погано провітрюваних, задушливих і маленьких приміщеннях, а ув'язненим доводиться спати в 2, а то й 3-4 зміни, залежно від кількості зеків у камерах.
7. Вологодський п'ятак
Заклад, колись відомий як чоловічий Кирило-Новозерський монастир, а потім як в'язниця для «ворогів революції», нині входить до нечисленних колоній особливого режиму для довічно засуджених — педофілів, убивць тощо.
Щодня в їх камерах проходить обшук, а після спонукання та заправки ліжка ув'язненим не можна протягом дня сідати чи лягати на нього.
З огляду на специфіку місця багато ув'язнених розповідають про містичні випадки, що відбуваються у стінах Вологодського п'ята. Наприклад, про те, що ним були ангели, святі, душі вбитих людей і навіть дух Василя Шукшина, котрий колись відвідував в'язницю для зйомок фільму «Калина червона».
6. Лефортівська в'язниця
Найзакритіша з в'язниць спочатку була військовою в'язницею, в якій утримувалися люди, засуджені за невеликі гріхи.
За часів «Великого терору» НКВС використовував в'язницю як допитну та тортурну. А з 1954 по 1991 роки вона служила слідчим ізолятором КДБ СРСР, де побували багато дисидентів, наприклад Олександр Солженіцин.
Нині ж Лефортівська в'язниця перетворилася на Слідчий ізолятор, куди не пускають журналістів, де не буває екскурсій та немає музею, на відміну від більшості інших в'язниць у цьому списку. Тут підслідні очікують на суд. У Лефортівській в'язниці перебувала «екс-надія України» Надія Савченко та Світлана Давидова, підозрювана у державній зраді на користь України.
Унікальною особливістю Лефортівської в'язниці є відсутність внутрішньої ієрархії та проблем із доставкою алкоголю та наркотиків. Цього вдалося досягти завдяки тому, що заарештовані з різних камер не контактують одна з одною.
5. Білий лебідь
Ця назва дана в'язниці неофіційно. Найпопулярніша версія його походження пов'язана з позою ув'язнених, які пересуваються коридорами виправної установи, нахилившись вперед під кутом у 90 градусів і з руками, заведеними назад.
Сидять у «Білому лободі» люди, засуджені до довічного ув'язнення. Листи від близьких їм дозволено отримувати через десять років ув'язнення.
4. Чорний беркут
В уральській глушині знаходиться ще одна колонія з пташиною назвою, в якій до недавнього часу відбували свій термін або тривало або довічно засуджені особи - маніяки, вбивці та ґвалтівники.
Через суворі умови тримання багато арештантів з «Чорного беркута» божеволіли через 10 років тюремного ув'язнення.
У 2018 році через постійні скарги на жахливі санітарні умови та нерентабельність утримання в'язницю закрили, проте майбутнє її ще не визначено. Можливо, з «Чорного беркута», що лякає, зроблять туристичну пам'ятку, для бажаючих полоскотати собі нерви. Це, мабуть, найкращий вихід для мешканців довколишніх селищ, адже іншої роботи там просто немає.
3. Володимирський централ
В'язниця для особливо небезпечних злочинців, оспівана в піснях Михайла Круга, з давніх-давен відрізняється суворими умовами утримання. Стверджується, що з неї не було жодної вдалої втечі.
У 20-му та 21-му столітті у Володимирському централі побували такі відомі ув'язнені як німецький фельдмаршал Фрідріх Паулюс, співачка Лідія Русланова, берлінський комендант Гельмут Вейдлінг та знаменитий сталінський «вовкодав» Павло Судоплатов.
Найнебезпечніших ув'язнених, яким нема чого втрачати, утримують у спецблоці під максимально жорстким контролем. Коридорами такі арештанти йдуть під посиленим конвоєм, а відкривають їх камери в присутності кінолога з собакою і чергового помічника начальника в'язниці. Втім, такі умови — вважай, що тепличні порівняно з найстрашнішою в'язницею у світі.
2. Полярна сова
Ця колонія для довічно засуджених, розташована в ЯНАО, відкрилася далекого 1961 року. Її перші "постояльці" прокладали для країни Транссибірську магістраль.
У 2004 році «Полярна сова» набула статусу місця, де відбуватимуть довічне ув'язнення особливо небезпечні злочинці. Про те, що коїться за стінами цієї в'язниці, відомо мало, проте іноді виникають гучні скандали, пов'язані з нею.
Так, у 2014 році було засуджено офіцера ФСІН Юрія Сандрикина, який у 2010 році займався вибиванням зізнань із ув'язнених, зумівши отримати 190 явок з повинною. Причому справи були гучними, такими як вбивство журналістки Анни Політковської, першого президента Чечні Ахмата Кадирова та магаданського губернатора Валентина Цвєткова.
Тих, хто відмовлявся брати на себе провину, зазнавали морального, фізичного і навіть сексуального насильства.
1. Чорний дельфін
Відео найстрашнішої в'язниці Росії, можливо, не передає страху та розпачу тих, хто опинився в ній назавжди. З «Чорного дельфіна» не виходять на волю, це місце призначене для справжніх «покидьків суспільства» — людожерів, терористів, серійних убивць тощо.
Спостереження за ув'язненими ведеться цілодобово, а пересуваються вони коридорами в наручниках, під конвоєм. При переході з корпусу до корпусу арештанту зав'язують очі, щоб він не зміг запам'ятати план в'язниці.
Враховуючи такі суворі заходи безпеки, не дивно, що з «Чорного дельфіна» ніхто й ніколи не втік.
У цій в'язниці свої терміни відбувають: маніяк Володимир Муханкін, який убив 8 осіб, ґвалтівник і вбивця Вадим Єршов, жертвами якого стали 19 людей, терорист Тамарлан Алієв, який підірвав будинок у Махачкалі, та безліч інших найнебезпечніших злочинців.
